Article on other languages:
- Rhestr_Ymerawdwyr_Siapan
- Tennō
- Emperor_of_Japan
- Emperador_de_Japón
- Imperiestro_de_Japanio
- Japanin_keisari
- Empereur_du_Japon
- קיסר_יפן
- Tennó
- Keisari_Japans
- Imperatore_del_Giappone
- 天皇
- 천황
- Imperatores_Iaponiae
- Japonijos_imperatorius
- Keizer_van_Japan
- Cesarze_Japonii
- Lista_de_imperadores_do_Japão
- Император_Японии
- Tenno
- Nhật_hoàng
- 日本天皇
 |
del.icio.us |
 |
Digg |
 |
Furl |
 |
|
 |
Rojo |
| Add to OnlyWire |
Імператор Японії (яп. 天皇, тенно, «небесний монарх») — голова держави Японія, а також титул монархів Японії та складова їхніх посмертних імен[1].
Правлячий Імператор Японії — Його Величність Акіхіто[2].
Зміст |
Титул
Перше використання титулу тенно датується 7 століттям. Незважаючи на пізню появу, усі монархи країни більш раннього періоду, починаючи від імператора Дзімму, які мали титул окімі, також традиційно називаються імператорами Японії.
Синоніми титулу
| Кандзі | Транскрипція | Переклад |
| 帝王 | みかど・すめらぎ | Небесний ван |
| 天子 | てんし | Син Неба |
| 皇 | こう | Монарх |
| 聖皇 | せいこう | Святий монарх |
| 皇帝 | こうてい | Монарх Неба[3] |
| 至尊 | しそん | Його шанованість |
| 朝底 | ちょうてい | Основа династії |
| 聖朝 | せいちょう | Свята династія |
| 聖上 | せいじょう | Свята високість |
| 主上 | しゅじょう | Панівна високість |
| 陛下 | へいか | Його величність |
| 九五之尊 | きゅうごのそん | Шанованість п'яти і дев'яти[4] |
| 金輪聖王 | こんりんせいおう | Святий ван Золотого колеса[5] |
| 南面之至 | なんめんのし | Його південноликість[6] |
Статус і повноваження
Конституція 1947 року
Конституція Японії 1947 року, що діє по сьогодні, хоча й визнала Імператора «символом держави Японія і єдності японської нації», але прив'язала його статус до волевиявлення японської нації, сильно урізавши в правах (Статті 1, 4)[7]
За цією Конституцією Імператор не має права втручатися у державне управління, виконує лише цермоніальні функції (Стаття 4), а в усіх своїх діях потребує поради і затвердження Кабінету Міністрів Японії, який несе відповідальність за дії монарха (Стаття 3).
До безпосередніх повноважень Імператора, які він здійснює від імені та для блага японської нації, відносяться:
- призначення Прем'єр-міністра Японії за номінацією Парламенту (Стаття 6);
- призначення Голови Верховного Суду Японії за номінацією Кабінету Міністрів Японії (Стаття 6);
- проголошення поправок до Конституції, законів, урядових указів та договорів за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- скликання Парламенту за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- розпуск Палати Представників за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- проголошення проведення загальних виборів депутатів Парламенту за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- підтвердження призначень і звільнень державних міністрів та інших передбачених законом посадовців, а також повноправних мандатів, вірчих грамот послів і посланців за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- підтвердження амністій, помилувань, пом'якшень покарань, звільнень від виконання вироку та відновлення прав за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- вручення нагород за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- підтвердження ратифікаційних грамот та інших визначених законом дипломатичних документів за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- прийняття іноземних послів і посланців за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7);
- проведення церемоній за поради і затвердження Кабінету Міністрів (Стаття 7).
Посада Імператора і його трон визнаються спадковими і успадковуються відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом 1947 року. Цим Законом визначається також встановлення регенства з волі монарха чи за відсутності спадкоємця. Регент так само як Імператор виконує лише ті фунцкії, що передбачені Конституцією для монарха, і не має прав втручатися у державне управління (Статті 4, 5).
Імператор і його сім'я обмежені у своїх майнових Правах. Конституція передбачає передачу майна Імператорського Дому, прийняття ним майна або дарування його комусь, лише згідно дозволу Парламенту Японії (Стаття 8).
На офіційному рівні в Японії і закордоном Імператор виступає як «глава держави» Японія, хоча це звання не закріплено за ним діючою Конституцією і, взагалі, відсутнє у її тексті.
Дивіться також
Примітки
- ↑ Зазвичай, цим титулом позначають особу правлячого монарха, табуюючи його прижеттєве ім'я. Цей титул також відомий під автентичною назвою — тенно, яку в 16 столітті європейці перекладали як «Папа Японії», за аналогією із Папою Римським, а у 19 столітті — як «імператор Японії». Останній варіант перекладу закріпився у більшості мов світу.
- ↑ В японській мові табуюють прижиттєве ім'я монархів, тому у японських текстах його величають "Правлячий імператор" (今上天皇).
- ↑ Китайський титул. Традиційно перекладається з китайської як «Імператор».
- ↑ Китайський титул. За «Книгою змін» 9 — число позитивної енергії ян, а 5 — місце розташування титулу монарха.
- ↑ Буддистський титул. В буддистській міфології найвищий із чотирьох ідеальних королів чакравартірааян, які управляють чотирма сторонами Небес.
- ↑ Китайський титул. Імператор приймав підданих обернувшись лицем на південь, сторони світу яка відповідає позитивній енергії ян.
- ↑ Детальні повноваження Імператора Японії розписані у Конституції Японії.
Джерела та література
- 寺島良安著「人倫類・帝王」『和漢三才圖會』、巻第7、東京 : 日本隨筆大成刊行會、1929