|
Article on other languages:
|
Провінція Міно (яп. 美濃国 — міно но куні, «країна Міно»; 濃州 — носю, "провінція Міно") — історична провінція Японії у регіоні Тюбу у центрі острова Хонсю. Відповідає південній частині префектури Ґіфу. Провінція Міно була утворена у 7 столітті. Її адміністративний центр знаходився у сучасному місті Таруі. У провінції Міно перважав рівнний ландшафт. Ріки Кісо і Наґара перетворили місцеві ґрунти на одні з найродовитіших у Японії. Саме висока врожайність робила Міно привабливою для багатьох японських можновладнців. З 12 по 14 століття землями Міно володів рід Ходзьо, представники якого були фактичними правителями Камакурського сьоґунату. З 12 по 14 століття провінцією володів радники сьоґунату Муроматі, рід Токі. Останній був знищений власним васалом Сайто Досаном. З 1567 по 1580 роки провінція Міно була центром володінь Оди Нобунаґи. У 1600 році на території провінції відбулась битва при Секіґахара, у якій переміг Токуґава Іеясу, засновник нового сьоґунату. Оскільки Токуґава боявся появи сильного даймьо у Міно, він розподілив її на невеликі володіння хан і роздав їх васалам. У період Едо (1603-1867) роздріблена провінція Міно знаходилась під владою родів Ісікава, Мацудайра і Тода. У результаті адміністративної реформи 1871 року провінція Міно була перетворена у префектуру Ґіфу. Повіти провінції Міно
Джерело
|
This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.